Диференцююча здатність середовища як метод добору вихідного матеріалу в селекції ячменю ярого

Анотація

В умовах Степу України встановлено ефекти диференцюючої здатності середовища і параметри середовища при вивчені семи сортів ячменю ярого.

Мета і завдання досліджень. Визначити ефекти дифференцюючої здатності середовища, особливості параметрів середовищ за роками досліджень як фону для відбору за ознакою маса 1000 зерен.

Матеріал і методика. У роботі проаналізовано дані вивчення сортів ячменю ярого Прерія, Донецький 14, Партнер, Галактик, Гетьман, Фенікс, Адапт в умовах 2012-2014 рр.

Параметри адаптивної здатності, стабільності генотипів і середовища як фону для відбору за ознаками розраховували за методикою А. В. Кільчевського, Л. В. Хотильової, за програмою ППП "ОSGЕ" «EliteSystems gr.». Взаємодія генотипу і середовища, достовірність впливу окремих факторів на врожайність визначали методом дисперсійного аналізу.

Обговорення результатів. У 2012 -2014 роках було проведено випробування семи сортів ячменю ярого. В якості стандарту використовували сорт Прерія. Включено сорти Донецького інституту агропромислового виробництва (Донецький 14, Партнер), Селекційно-генетичного інституту (Прерія, Гетьман, Галактик, Адапт), Інституту рослинництва ім. В. Я. Юр'єва (Фенікс).

Вищу дифференціюючу здатність середовища (δ²ДССk) відзначено в 2012 р - 9,22. Коефіцієнт лінійності (l_ek) вказує на лінійний характер взаємодії середовища і ознаки маси 1000 зерен в 2012 р. Ефекти компенсації (К_ek) (1,51) в 2013 р. вказують на аналізуючий ефект середовища як фону для добору.

Висновки. Використання дифференціюючої здатності дає можливість аналізувати середовища за їх впливом на сорти і характеризує їх як фони для добору сортів в якості вихідного матеріалу за ознакою маса 1000 зерен. У ході досліджень встановлено, що 2012 і 2013 рр. є аналізуючим фоном, а 2014 р. - стабілізуючим.