Інструкції для авторів
Загальна інформація
У збірнику публікуються експериментальні та оглядові статті з питань селекції, генетики, фізіології, насінництва, насіннєзнавства, генетичних ресурсів рослин, сортовивчення та сортознавства та інші, пов’язані з проблемами селекції польових культур. У збірнику також можуть публікуватися статті з нових або модернізованих методів досліджень у зазначених галузях аграрних та біологічних наук. Крім того, до розгляду приймаються систематичні огляди, підготовлені з використанням методів мета-аналізу даних, бібліометрики та інших методів обробки даних. Вітаються також статті з міждисциплінарним підходом, присвячені актуальним проблемам біології сільськогосподарських рослин.
Статті публікуються українською та англійською мовами. Усі статті містять анотації, в яких викладений основний зміст українською та англійською мовами.
До публікації приймаються ніде раніше не видані і не подані до розгляду в інші видання:
– закінчені оригінальні роботи, (рекомендований обсяг – близько 1 друк. арк. – 24 стор. тексту, 30 рядків на сторінці, але він може бути більшим або меншим, залежно від змісту статті);
– теоретичні і проблемно-оглядові статті (рекомендований обсяг – близько 2 друк. арк. – 48 стор. тексту, включаючи список літератури, але він може бути й більшим (за узгодженням з Редакцією);
– описи оригінальних методів і приладів;
Статті друкуються українською та англійською мовами. Автори з України мають подавати свої рукописи державною (українською мовою). Переклад англійською здійснюється безкоштовно Редакцією збірника. Проте автори можуть подати і власний переклад рукопису англійською мовою. У такому разі Редакція залишає за собою право на редагування перекладу. Автори з інших країн мають подавати рукописи англійською мовою. Оглядові статті можуть бути надруковані однією з мов видання – українською або англійською.
Гарантії при поданні: Подаючи рукопис до редакції, автори тим самим підтверджують, що:
Критерії авторства: Співавторами статті можуть бути виключно особи, які зробили значний інтелектуальний внесок у роботу, а саме:
Підготовка рукопису
Структура рукопису
Текст експериментальної статті повинен складатися з розділів: «Вступ», «Методика», «Результати», «Обговорення» (можливий об'єднаний розділ «Результати та обговорення»), «Список літератури».
Текст статті починається з індексу УДК, далі заголовок, ініціали і прізвища авторів, повні назви наукових установ, їх поштові адреси (також має бути позначений автор для кореспонденції та його електронна адреса), анотація мовою оригіналу, ключові слова. Після цього розміщують основний текст статті, списки літератури («Цитована література» та «References»), правила оформлення див. нижче).
Заголовок статті повинен бути коротким, інформативним і по можливості точно відображати зміст статті.
Анотація мовою оригіналу розміщується під «шапкою» статті. Анотація має відображати актуальність досліджуваного питання, суть експериментів (спостережень), основні результати та їх інтерпретацію. Анотація не повинна містити баластні слова і неінформативні вирази.
Ключові слова друкуються під анотацією, їх список бажано починати з латинських назв об'єкта досліджень.
Вступ має містити постановку проблеми у загальному вигляді та її зв'язок з важливими науковими або практичними завданнями; короткий аналіз останніх публікацій, в яких започатковано вирішення даної проблеми, виділення конкретних невирішених питань, яким присвячується стаття, формулювання мети роботи. Іншими словами, вступ має відповідати на питання: що відомо у даній галузі; що залишається невідомим; яке завдання даної роботи.
Методика повинна містити відомості про об'єкт (об'єкти) дослідження, умови експериментів, аналітичні методи, відомості про прилади, реактиви тощо. У цьому ж розділі даються відомості про розмір вибірки, повторення експериментів, методи статистичної обробки результатів. Слід вказати, що означають наведені в таблицях і на графіках величини (середні арифметичні, абсолютні значення окремих експериментів і т. д.) і показники варіації (стандартна помилка, середнє квадратичне відхилення, довірчий інтервал, також бажано вказувати рівень значимості (наприклад, р ≤ 0.05). Для порівнянь доцільно вказувати, який конкретно критерій використовувався, Фішера, Манна-Уітні і т.д.).
У розділі «Результати» необхідно лише описати виявлені ефекти, не коментуючи їх, всі коментарі і пояснення виносяться в розділ «Обговорення». Виклад результатів не повинен зводитися до переказу змісту таблиць і графіків, він має відображати закономірності, які випливають з одержаних даних. Результати рекомендується представляти в минулому часі.
Завданням розділу «Обговорення» є узагальнення та інтерпретація результатів, аналіз причинно-наслідкових зв'язків між виявленими ефектами. Одержану інформацію необхідно порівняти з наявними літературними даними і показати її новизну. Обговорення має завершуватися відповіддю на питання, яке поставлене у «Вступі». Розділ «Висновки» не обов’язковий, але оригінальна стаття повинна містити змістовий підсумковий абзац, який відображає основний результат роботи.
Форматування тексту
Текст статті повинен бути виконаний у форматі *.doc або *.docx з використанням шрифту Times New Roman 14 пт через полуторний інтервал, вирівнювання основного тексту за шириною, без використання особливих видів форматування і без перенесень.
Рисунки і таблиці
Ілюстрації (рисунки, графіки, схеми, мікрофотографії, діаграми, таблиці) є повноцінною частиною наукової статті і повинні відповідати тим самим критеріям наукової доброчесності, що й текст. Ілюстрація повинна точно відображати отримані результати без спотворення або вибіркового представлення даних. Будь-яке редагування зображень має бути мінімальним і не повинно впливати на інтерпретацію результатів.
Кожен рисунок або таблиця повинні бути інформативно завершеними й зрозумілими без необхідності звернення до основного тексту статті і оформленим згідно з вимогами, викладеними у п. ІІІ даних правил. Підписи до рисунків повинні містити пояснення всіх символів, скорочень і позначень.
Рисунки включаються в основний текст статті, кожна повинна мати свій заголовок і номер.
Графіки, схеми, діаграми, структурні моделі бажано подавати у векторному форматі PDF . Також допускається векторний формат EPS.
Фотографії біологічних об’єктів, електрофоретичних спектрів мікрофотографії подаються в растровому форматі TIFF з роздільною здатністю 300 dpi. Неприпустимо штучно підвищувати роздільну здатність зображення шляхом простого збільшення у графічному редакторі. Обов’язковим елементом мікрофотографій є масштабна лінійка (scale bar) замість простого зазначення збільшення.
За неможливості використання формату TIFF ілюстративний матеріал може бути подано в растровому форматі PNG.
Ширина рисунків та графіків 160 мм. Бажано створювати графіки одразу з заданою шириною.
У графіках варто вказувати тип варіабельності (SD (standard deviation)), стандартну похибку середнього значення (SEM (standard error of the mean)), довірчий інтервал (CI (confidence interval)). Неприпустимо залишати error bars без пояснення. За необхідності слід вказувати обсяг вибірки (n), тип статистичного тесту, позначення значимості (p < 0.05, p < 0.01 тощо).
При виборі типу діаграми слід надавати перевагу точковим графікам (scatter plots), діаграмам «ящик з вусами» (box plots), скрипковим діаграмам (violin plots) замість простих стовпчикових діаграм, особливо при малій вибірці.
Таблиці включаються в основний текст статті, кожна повинна мати свій заголовок і номер.
Посилання
Посилання на літературу в тексті даються в круглих дужках з наведенням прізвища автора (авторів) і року видання. Якщо авторів більше двох, посилання оформлюються таким чином: (Dogadina et al., 2008; Коць та ін., 2009). За наявності посилань на роботи одного і того ж автора (авторів) поруч із роком вказуються літери, наприклад: (Smith, 2017a) та (Smith, 2017b). При посиланні на декілька робіт одночасно їх розташовують у хронологічному порядку.
У «Списку літератури» повинні міститися посилання переважно на статті у наукових журналах за останні 5-7 років, джерела, що мають doi і є доступними в Інтернет. Посилання на монографії можуть бути за необхідності і не повинні переважати у «Списку літератури». Посилання на матеріали і тези конференцій, науково-популярні, виробничо-рекламні видання, газети не допускаються. Посилання на підручники і навчальні посібники, дисертації та автореферати дисертацій, можуть бути лише за крайньої необхідності в оглядових статтях. Посилання на нормативні документи (типу ДСТУ) також надаються за необхідності, їх бажано подавати в тексті як гіперпосилання і не виносити в список літератури.
Списки літератури складаються в алфавітному порядку і наводяться двома блоками. Перший – «Література» з наведенням в алфавітному порядку описів усіх джерел мовою оригіналу. Другий – «References», в якому назви публікацій періодичного видання чи назва книги подаються у перекладі англійською. Можна користуватися англомовним варіантом цієї публікації, якщо цитований журнал перекладається англійською мовою. Назви україно- та російськомовних періодичних видань (журналів, збірників тощо), а також назви видавництв наводяться транслітеровані. Для транслітерації назв видань слід використовувати правила, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 2010 р. № 55 https://www.kmu.gov.ua/npas/243262567. На вимогу авторів їх прізвища можуть становити винятки.
Для статей, опублікованих в журналах, вказуються прізвища та ініціали авторів, рік, назва статті, назва журналу, номер тому, перша та остання сторінки статті. Англомовні джерела для першого і другого блоків подаються ідентично. Нижче наводяться приклади.
Для першого блоку:
Рибалка О.І., Моргун В.В., Моргун Б.В., Починок В.М. (2015). Агрономічний потенціал і перспективи тритикале. Физиология растений и генетика, 47 (2), с. 95-111.
Tshewang, S., Jessop, R. & Birchall, C. (2017). Effect of frost on triticale and wheat varieties at flowering in the north eastern Australian cereal belt. Cereal Res. Commun., 45, pp. 655-664. https://doi.org/10.1556/0806.45.2017.042
Для другого блоку «References» список оформлюється в стилі APA:
Rybalka, O.I., Morgun, V.V., Morgun, B.V. & Pochynok, V.M. (2015). Agronomic potential and perspectives of triticale. Fiziol. rast. genet., 47 (2), pp. 95-111 [in Ukrainian].
Tshewang, S., Jessop, R. & Birchall, C. (2017). Effect of frost on triticale and wheat varieties at flowering in the north eastern Australian cereal belt. Cereal Res. Commun., 45, pp. 655-664. https://doi.org/10.1556/0806.45.2017.042
Для статей, опублікованих в книгах, вказуються прізвища та ініціали авторів, рік, назва статті, назва книги, місце видання та (або) видавництво (за наявності), номер тому або випуску, якщо такий є, перша та остання сторінки статті. Приклад:
Arseniuk, E. (2015). Triticale abiotic stresses — an overview. Triticale. F. Eudes (ed.). Switzerland: Springer International Publishing, pp. 69-80. https://doi.org/10.1007/9783-319-22551-7_4
Для книг (монографій) вказуються прізвища та ініціали авторів, рік видання, назва книги, місце видання, загальна кількість сторінок, далі транслітерація опису англійською мовою, якщо книга видана кирилицею, і переклад англійською у дужках. Приклад.
Для першого блоку:
Починок Х.Н. (1976). Методы биохимического анализа растений. Киев, 333 с.
Для другого блоку «References»:
Pochinok, H.N. (1976). Metody biokhimicheskogo analiza rastenii (Methods of biochemical analysis of plants). Kiev, 333 p.
Обов'язковими вимогами до оформлення обох блоків списку літератури є:
- вказувати прізвища та ініціали усіх авторів в опису джерела незалежно від його типу;
- вказувати наприкінці бібліографічного опису ідентифікатор цифрового об'єкта (doi) за наявності його у джерела;
Всі текстові елементи таблиць та ілюстрацій слід подавати українською та англійською мовами в форматі Укр / En.
Декларування
Наприкінці основного тексту статті мають бути заповнені наступні заяви:
Заява про доступність даних (дані можуть бути включені безпосередньо в статтю або в додатки до неї. Також автори можуть розміщувати набори дослідницьких даних у визнаних інституційних, національних або міжнародних репозитаріях (наприклад, Zenodo, Figshare), що має бути зазначено у даній рубриці).
Використання штучного інтелекту (ШІ) (Використання генеративного ШІ вважається неприпустимим і автори мають зазначити, що при виконання роботи генеративний штучний інтелект не використовувався. У разі застосування ШІ для редагування тексті та/або при підготовці графічних зображень це має бути вказано у даній рубриці).
Відповідність етичним стандартам (Зазвичай вказується, що стаття не містить будь-яких досліджень з використанням людей і тварин як об'єктів. У разі іншого має бути зазначено, що роботу проведено згідно з відповідним законодавством України та міжнародними деклараціями і вона має відповідний висновок комісії з біоетики від установи, де проводилася робота (електронна копія висновку надсилається до Редакції).
Конфлікт інтересів (Автори заявляють про відсутність або наявність конфлікту інтересів).
Фінансування (Вказується програма або грант, за яким виконувалося дослідження, номер держреєстрації теми тощо. За відсутності фінансування зазначається, що це дослідження не отримувало цільового фінансування від жодних грантодавців у державному, комерційному чи некомерційному секторах.
Інформація про авторів
В окремому файлі має бути надана інформація для всіх співавторів рукопису без винятку. Наявність та вказівка персонального цифрового ідентифікатора ORCID є обов'язковою умовою для кожного члена авторського колективу. Рукописи, у яких відсутні ORCID-ID співавторів, до розгляду не приймаються.
Прізвище, ім’я (повністю); Повне офіційне найменування установи / місця роботи (без абревіатур), місто, країна; Посада, науковий ступінь та вчене звання; Номер ідентифікатора ORCID (у форматі посилання: https://orcid.org/0000-0000-0000-0000)
Подача рукопису, технічна перевірка і рецензування
Представлення матеріалів до редакції
Основний спосіб подання рукописів та супровідних документів — завантаження через електронну систему керування на сайті збірника. Разом із файлом статті автори завантажують у систему підписану «Заяву авторів та згоду на публікацію» (Ліцензійну угоду). Заява підписується відповідальним автором після узгодження усіх питань стосовно публікації з усіма співавторами.
У разі виникнення технічних складнощів з реєстрацією або завантаженням файлів через сайт, автори можуть надіслати статтю та скановану копію підписаної Заяви на офіційну електронну пошту редакції: plantbreedingandseedproduction@yuriev.com.ua. У такому випадку технічний редактор (модератор сайту) самостійно внесе матеріали до електронної системи та внутрішнього архіву журналу для проходження подальших процедур верифікації та рецензування.
Порядок проходження та рецензування рукописів
Рукописи, що надходять до редакції, проходять первинну технічну перевірку відповідності профілю видання, загальним вимогам до оформлення та перевірку на плагіат протягом 5 робочих днів. У разі невідповідності рукопису профілю видання або виявленні у ньому суттєвих запозичень (рівень оригінальності до 70%) він не допускається до процедури рецензування і відхиляється за рішенням головного редактора або його заступника. При виявленні суттєвих недоліків в оформленні рукопису він може бути відправлений авторам на технічне доопрацювання ще до процедури рецензування.
Рукописи, що відповідають профілю видання, не містять плагіату або інших явних ознак академічної недоброчесності, а також істотних недоліків в оформленні передаються на анонімне (однобічне, single-blind) рецензування двома провідними фахівцями у відповідній галузі. Автори можуть запропонувати кандидатури незалежних рецензентів для своєї роботи, і редакція з розумінням ставиться до таких побажань, проте залишає за собою право залучати тих рецензентів, які забезпечать найбільш ґрунтовний та об’єктивний аналіз.
Експертна оцінка рукопису незалежними рецензентами триває 14 календарних днів. У разі наявності зауважень авторам надається до 2 тижнів на внесення змін та підготовку аргументованих відповідей рецензентам. Виправлений варіант автор має надіслати до редакції разом з відповіддю на зауваження рецензента.
Висновок рецензента не є остаточним. Якщо автор не погоджується з коментарями рецензента, він має право надати аргументовану відповідь до Редакції. У такому разі рукопис може бути направлений на додаткове рецензування або на розгляд Редакційної колегії. В усіх спірних випадках остаточне рішення ухвалює Редколегія.
З повним текстом регламенту, критеріями оцінювання статей експертами та процедурою оскарження рішень (апеляції) ви можете ознайомитися в окремому офіційному розділі сайту: Політика та процедура рецензування рукописів.
