Актуальні проблеми селекції ячменю в Азербайджані

Автор(и)

  • Г. А. Новрузлу Азербайджанський Науково-дослідний інститут землеробства, Азербайджан Автор https://orcid.org/0000-0001-8709-1619
  • Д. А. Байрамова Азербайджанський Науково-дослідний інститут землеробства, Азербайджан Автор
  • Х. Д. Гашимова Азербайджанський Науково-дослідний інститут землеробства, Азербайджан Автор https://orcid.org/0000-0001-9221-6770
  • З. А. Гарибов Азербайджанський Науково-дослідний інститут землеробства, Азербайджан Автор https://orcid.org/0000-0003-1141-1174

DOI:

https://doi.org/10.30835/2413-7510.2015.57349

Ключові слова:

ячмінь, скоростиглість, посухостійкість, солестійкість, вилягання, висока врожайність

Анотація

Мета і задачі дослідження. Метою досліджень було виявлення і добір з колекції зразків ячменю, інтродукованих з İCARDA за комплексом цінних господарських ознак для практичного використання в селекції на стійкість проти посухи, засолення грунту та хвороб, а також на стійкість проти вилягання на поливі в умовах Азербайджану.

Матеріали і методи. Досліди на богарі з посухостійкості проводили в Гобустанській і Джалілабадській ЗДС, Шекінській ДП Азербайджанського НДІ землеробства в 2006-2014 рр., по солестійкості – в Ширванській ДС Азербайджанського НДІ бавовнярства, в оптимальних поливних умовах – в Абшеронській ПЕГ і Тертерській ЗДС. Об’єктом досліджень були 2000 зразків ячменю.

Для оцінки ступеня засоленості грунту було використано шкалу В. А. Ковди і Г. З. Азізова. Показниками стійкості до стресу було коливання показників елементів структури урожаю та урожайності в порівнянні зі стандартом.

Вивчення, фенологічні спостереження та оцінку стійкості сортів до хвороб проводили згідно Міжнародного класифікатора СЕВ. Оцінку хвороб проводили на природному інфекційному фоні у фазі виходу в трубку–колосіння. Стійкість проти вилягання оцінювали в період колосіння-дозрівання.

Обговорення результатів. За тривалістю вегетаційного періоду зразки було розподілено на ранньостиглі (5-9 діб раніше за стандарт), середньостиглі (одночасно або на 1-4 доби пізніше за стандарт) і пізньостиглі (на п’ять і більше діб пізніше за стандарт). Виявлено генетичні джерела ранньостиглості (176-190 діб).

За висотою рослин зразки розподілено на п’ять груп: 41-60 см – напівкарликові (138 зразків), 61-70 см – низькорослі (691 зразок), 71-80 см – середньо низькорослі (827 зразків), 81-95 см – середньорослі (301 зразок) і 96-110 см – середньо високорослі (43 зразки). За даними морфологічного аналізу більшість зразків, які вилягають, були високорослими. Всі низькорослі і середньо низькорослі сорти в основному мали стійкість 7-9 балів. Між висотою рослин і стійкістю проти вилягання встановлено негативну кореляцію (r = - 0,418).

Відмічено сортові відмінності за ступенем ураженості рослин хворобами. Серед зразків, які вивчалися, у 43,1 % ступінь ураженості борошнистою росою і смугастим гельмінтоспоріозом був слабким або середнім (1-5 балів). Приблизно така ж кількість (42,9 %) були стійкими (7 балів), лише 14 % виявилися високостійкими (9 балів).

Серед елементів структури продуктивності в умовах стресу порівняно менше варіювали маса 100 зерен, довжина колоса, кількість колосків у колосі, а найсильніше – продуктивна кущистість, кількість зерен у колосі та урожайність зерна. У толерантних до стресу зразків ці показники змінювалися незначно.

Висновки. Таким чином, виділені нами зразки з комплексом цінних господарських ознак представляють інтерес як вихідний матеріал для селекції сортів ячменю в різних зонах Азербайджану.

Завантаження

Опубліковано

2015-12-29

Номер

Розділ

МЕТОДИ І РЕЗУЛЬТАТИ СЕЛЕКЦІЇ