Вплив абіотичних чинників на реалізацію потенціалу врожайності сортів гороху

Анотація

Мета дослідження полягала у визначенні впливу абіотичних чинників (температурного режиму та кількості опадів) на рівень урожайності та вмісту білка в насінні сортів гороху.

Матеріали і методи. Експериментальні дослідження було проведено в 2008–2017 рр. в умовах дослідного поля Інститут рослинництва ім. В.Я. Юр’єва НААН (ІР) згідно методиці польового експерименту. В дослідженні було використано 26 сортів гороху, серед яких 19 – селекції ІР ім. В.Я. Юр’єва, сім – різного еколого-географічного походження.

Обговорення результатів. У період дослідження гідротермічний режим вегетації рослин гороху значно відрізнявся. При аналізі суми температур (Σ t), суми опадів (Σ Р), гідротермічного коефіцієнта (ГТК) за період вегетації та врожайності за роки дослідження було встановлено, що найнижчу Σ t було зафіксовано в 2008 р.– 1003,2 ºС при Σ Р – 119,2 мм, але при цьому середній рівень урожайності був найвищим за роки дослідження – 4,31 т/га. Найвищою Σ t була в 2013 р.– 1349,2ºС при Σ Р – 97,1 мм, але середній рівень урожайності був найнижчим – 1,45 т/га. Розрахункові коефіцієнти кореляції показали незначний рівень впливу Σ Р на врожайність r = – 0,10, а залежність між Σ t і врожайністю була достовірною, але оберненою r = – 0,64.

Аналіз дати проведення сівби показав, що у всі роки його проводили у квітні, а в залежності від умов року сходи отримували через 8–18 діб. У 2008–2017 рр. початок цвітіння реєстрували в першу декаду червня, виключенням був 2014 р., коли цвітіння почалося в третій декаді травня. Формування насіння у гороху, тобто налив бобів, починається зразу після цвітіння, тому другу декаду червня взято за дату реєстрації цієї фази.

Варіювання врожайності було незначним у 2008–2010 рр. та в 2017 р. (V = 9,08 %, V = 8,60 %, V = 8,96 % і V =  7,74%), середнім у 2011 р., 2012 р. і 2015 р., 2016 р.(V = 11,86 %, V = 10,70 %, V = 15,19 % і V =  14,08 %), а в 2013 р. і 2014 р. було на значному рівні (V =21,23 % та V = 26,41% відповідно). На відміну від урожайності варіювання вмісту білка в насінні за рік дослідження було незначним і складало V = 4,02%–8,64%.

Фенотиповий рівень урожайності за роки дослідження був від 0,92 т/га до 4,80 т/га, а за вмістом білка – від 15,59 % до 26,01 %. Середня екологічна врожайність складала 1,45–4,31 т/га, вміст білка 17,90–24,04 %. Рівень варіювання за генотипами був від 1,85 т/га до 2,42 т/га за коефіцієнта варіації від V = 31,03 % до V = 47,72 %, а за вмістом білка варіювання за генотипами було 19,45–23,41 %, із значенням коефіцієнта варіації від V = 7,24 % до V = 10,34%.

За роки дослідження істотний впливом на врожайність мала лише Σ t для дев’яти сортів, а на вміст білка Σ Р для восьми сортів, при цьому лише для сортів Харківський еталонний, Оплот і Дамір 2 значущими були обидва чинники. Було встановлено, що на врожайність істотно впливає Σ t у першій декаді червня (початок цвітіння) для 11 сортів, у другій декаді червня – Σ Р для більшості сортів (20 сортів). На вміст білка в насінні всіх сортів і Σ Р, і Σ t, і ГТК впливали по-різному протягом усього періоду росту і розвитку рослин.

Висновки. Встановлення впливу абіотичних чинників (Σ Р,Σ t) і ГТК на врожайність та інші ознаки в середньому за період дослідження може бути не достатньо інформативним. Більш інформативним є визначення впливу Σ Р і Σ t на ознаки в окремі фази вегетації.