Холодостійкість сучасних сортів та ліній проса української селекції

Анотація

Мета і завдання досліджень – вивчити сучасні сорти і лінії, які були створені в різних науково - дослідних установ України на стійкість до холоду. Виділити джерела холодостійкости проса, які в подальшому можна буде використовувати для селекції проса на адаптивність до несприятливих умов середовища.

Матеріали і методи дослідження. Дослідження проводили протягом 2017–2018 років в лабораторії селекції проса Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр'єва. Матеріалом для дослідження були 43 зразки з селекційних установ України: 23 генотипи, створені в Інституті рослинництва ім. В.Я. Юр'єва, шість сортів: Омріяне, Заповітне, Чабанівське, Київське 96, Київське 87, Новокиївське 01 і лінія IR 1370 – в Інституті землеробства (м. Київ); Попелюшка, Полтавське золотисте, Біла Альтанка – в Полтавській державній аграрній академії; Лана, Денвікське – в Інституті біоенергетичних культур та цукрових буряків (м. Київ); Аскольд, Олітан, Поляно, Скадо – в Веселоподільський дослідної станції (Полтавська обл.); Таврійське – в науково-виробничій фірмі «Хлібороб». Холодостійкість сортів і ліній визначали за «Методикю оцінки селекційного матеріалу проса на холодостійкість». Перші оцінювальні роботи проводили на 12 добу, а остаточний підрахунок пророслого насіння проводили на 20 добу. Пророслим вважається насіння, яке мало корінець не коротший 0,5 мм. У наших дослідженнях за контроль був сорт Харківське 57. Для того, щоб дати найбільш точну оцінку стійкості зразка до понижених позитивних температур, у лабораторії вимірювали довжину кореня в 20 проростках на 12 і 20 добу, порівнювали з контролем і таким чином спостерігали динаміку проростання насіння проса при t = 7 °C. Зразки було розділено на групи за ступенем стійкості до холоду. Розподіл проводили за нижньою межею довірчого інтервалу і розраховували за формулою К = (Х мах - Х міn) / r; де Х мах – максимальне значення відсотка проростання; Х міn – мінімальне значення; r – число груп.

Обговорення результатів. На 12 добу зразки проса характеризувалися слабкою стійкістю: 77 % сортів і ліній було віднесено до групи нестійких або слабкостійких. Лише два сорти Лана і Новокиївське 01 і лінія Л. 08-4264 мали стійкість вище середньої. На 20 добу розподіл генотипів по групах змінився. Так, переважна більшість зразків (77 %) характеризувалися високою стійкістю або вище середньої.

У статті представлено динаміку проростання насіння генотипів, які мали на 12 добу високу ступінь стійкості. Їх рівень холодостійкості складав вище 200% до стандарту: сорт Лана показав 257 %, сорт Новокиївське 01 – 209 %, а лінія Л. 08-4264 – 239 %. При цьому в цих зразків проса коренеутворення теж було більш інтенсивним, вони перевищили довжину кореня Харківське 57 від 1 до4 мм. У статті представлено сорти та лінії, які на 20 добу не лише мали високий рівень холодостійкості по відношенню до контролю (100–113 %), а й за показниками довжини кореня проростка перевищили Харківське 57 від 8 до13 мм.

Висновки. Сучасні зразки проса можуть переносити низькі позитивні температури, незважаючи на уповільнення ростових процесів. Дані свідчать, що незважаючи на те, що просо вважається теплолюбивою культурою, в селекції на стійкість до абіотичних факторів середовища створення сортів з високою холодостійкістю є можливим. Ми рекомендуємо використовувати, як цінні компоненти для схрещування для селекції на холодостійкість сорти Лана, Новокиївське 01 та лінію Л. 08-4264. Також використовувати в селекції на адаптивність до низьких позитивних температур зразки Масловський 4, Харківське 5, Слобожанське, Козацьке, Л. 11-5707, Л.08-4264, Л.08-4322, Попелюшка, Біла Альтанка, Олітан. Ці генотипи показали не лише високий рівень холодостійкості на 20 добу, а й інтенсивний ріст коренів у порівнянні з контролем.