Параметричний аналіз стабільності врожайності твердої пшениці (triticum durum desf)

Анотація

Мета. Метою даних досліджень було визначити особливості взаємодії генотип-середовище (GEI) 23 генотипів твердої пшениці, використовуючи різні параметри стабільності для відбору генотипів, які мають як високу продуктивність, так і стабільність.

Матеріали та методи. Дослідження проводили у чотирьох пунктах випробування з різними грунтовими та гідротермічними умовами протягом 2008/09­2009/10 рр. Для кількісної оцінки стабільності врожаю було розраховано сім статистичних параметрів стабільності (bi, Pi, ASVi, CVi, S²di, S²i та W²i).

Обговорення результатів. На врожайність зерна всіх генотипів суттєво вплинули умови вирощування, які обумовили 88,2 % від загальної дисперсії врожайності, тоді як внесок фактору генотип та взаємодії генотип-середовище становив лише 2,9 % та 8,9 % відповідно. Середня урожайність досліджених генотипів мала значну позитивну кореляцію з коефіцієнтом регресії (bi) та дисперсією навколишнього середовища (S²i). Кореляційний аналіз також розділяв методи Pi, bi та S²i, які корелювали із середньою врожайністю, та методи ASV, W²i та S²di, які оцінювали фенотипову стабільність генотипів незалежно від врожайності.

Висновки. За результатами досліджень, генотипи Bel, Amg, Miki, Bss і Msb були найбільш стабільними за більшістю використаних статистичних моделей. Miki, Amg та Msb виділено як найкращі генотипи, що поєднували високі показники врожайності та високу стабільність у різних умовах.