Екологічне випробування генотипів квасолі в контрастному середовищі

Анотація

Мета досліджень – визначити можливості окремо взятого генотипу та запропонувати селекціонерам вихідний матеріал, який адаптовано до регіону, де буде створено майбутній сорт.

Матеріали і методи. Для досягнення поставленої мети було проведено екологічне вивчення колекційних зразків квасолі (Phaseolus L.) в чотирьох пунктах, які відрізняються один від одного за кліматичними характеристиками: Інститут рослинництва ім. В.Я. Юр’єва НААН – м. Харків, східний Лісостеп; Устимівська дослідна станція рослинництва Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр’єва НААН – Полтавська область, південний Лісостеп; Буковинська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН – м. Чернівці, Полісся; Селекційно-генетичний інститут – Національний центр насіннєзнавства та сортовивчення – м. Одеса, південний Степ.

Обговорення результатів. Оцінку генотипів та середовища досліджень проводили методом GGE biplot, який дозволяє візуально представити результати екологічного випробування. Установлено, що кліматичні умови південного Степу та Полісся України не дозволяють в повній мірі оцінити адаптивний потенціал генотипу через екстремальні для квасолі погодні умови в період її вегетації: Селекційно-генетичний інститут – Національний центр насіннєзнавства та сортовивчення – високі літні температури та недостатнє вологозабезпечення рослин, Буковинська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН – надлишок вологи. Але ці середовища необхідні для визначення стійкості до посухи і спеки (Селекційно-генетичний інститут – Національний центр насіннєзнавства та сортовивчення) та визначення генотипів з високою потенційною урожайністю (Буковинська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН). Найбільш інформативні для оцінки адаптаційних властивостей генотипів є погодні умови східного (Інститут рослинництва ім. В.Я. Юр’єва НААН) та південного (Устимівська дослідна станція рослинництва Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр’єва НААН) Лісостепу України, які дозволяють оцінити генотип за стабільністю урожаю насіння.

Висновки. В результаті проведеного GGE biplot-аналізу, рекомендуємо при створення сортів для різних кліматичних зон України добирати батьківські форми, виходячи з погодних умов: південь України – посухостійкі генотипи з високою стійкістю до спеки  (Holberg), Полісся – генотипи інтенсивного типу (Первомайська, Місцева бомба 5), Лісостеп – стабільні генотипи з високою посухостійкістю (Holberg, Надія, UD030104). Виявлені стабільні генотипи: Holberg, Отрада, UD0300104, Bogema, UD0300152, N 201-15 і Сінельниківська 8. З них поєднували стабільність та високу урожайність насіння: Holberg, Отрада, UD0300104 і Сінельниківська 8. Наближалися до «ідеального» генотипу Holberg і UD0300104.