Екологічне випробування селекційних зразків гороху

Анотація

Мета дослідження полягала у встановленні інформативності і адекватності точок екологічного випробування селекційного матеріалу гороху та виділення «ідеального» генотипу.

Матеріали і методи. Селекційний матеріал у досліді представлений сортами селекції ІР ім. В.Я. Юр’єва – Царевич, Оплот, Отаман, Меценат, Корвет, Гайдук, Малахіт та десятьма селекційними лініями СЛ 11-129, СЛ 11-213, СЛ 11-55, СЛ 11-58, СЛ 10-37, СЛ 11-32, СЛ 10-132, СЛ 09-118, СЛ 11-166, СЛ 11-176 та селекції Селекційно-генетичного інституту – сорт гороху Світ. Всі сорти безлисточкового типу, напівкарликові, середньостиглі, окрім сорту Царевич (середньоранній). Польові досліди проведено у відповідності до методики польового досліду з застосуванням загальноприйнятої технології вирощування гороху. Норма висіву – 1,2 млн. схожих насінин/га, площа ділянок – 10 м². Для проведення оцінки зразків за мінливістю вирощування у різних середовищах використовували регресійну модель, розроблену за методикою S.A. Eberhart, W.A. Russel, де рівень коефіцієнту регресії є показником взаємодії генотип-середа.

Обговорення результатів. В умовах ІР НААН рівень урожайності сортів у сприятливому 2018 році не мав великої різниці у порівнянні із рівнем урожайності селекційних ліній. Найвищу урожайність показали селекційні лінії СЛ 11-129, СЛ 11-213, СЛ 11-166 та СЛ 11-176. Урожайність сорту Гайдук і сорту Оплот у несприятливому для росту і розвитку рослин гороху 2020 році, виявилася найвищою, а всі інші сорті і лінії значно зменшили свій рівень урожайності. В умовах ОДДС навіть у сприятливому для гороху 2019 році рівень урожайності між зразками суттєво відрізнявся, а найвищої значення було у сорту Гайдук та селекційної лінії СЛ 11-213. Індивідуальна реакція зразків за умов вирощування у ОДДС була більш значною у порівнянні із показниками «урожайність» в умовах ІР НААН. Тому для успішного впровадження у виробництво в зонах з різним гідротермічним режимом стійких до стресових умов сортів гороху необхідним є попереднє екологічне випробування. Високий рівень урожайності як у ІР НААН, так і в ОДДС був лише у чотирьох селекційних ліній: СЛ 11-213 (1,63 т/га та 1,45 т/га), СЛ 10-132 (1,69 т/га та 1,42 т/га), СЛ 09-118 (1,58 т/га та 1,36 т/га) та СЛ 11-176 (1,67 т/га та 1,58 т/га). Це лише підкреслює те, що завдяки екологічному випробуванню можна зберегти цінний матеріал і на його основі створювати нові сорти із високими показниками господарських ознак. Цікавим виявився факт значної зміни рівня коефіцієнту варіювання у сортів і селекційних ліній в залежності від місця випробування. Так, в умовах ІР НААН він становив від 47,7% до 21,3%, а в умовах ОДДС від 33,6% до 47,7%. На відміну від сортів в умовах ОДДС показники коефіцієнту варіації селекційних ліній були значно меншим і становив від 11,3% до 29,0%, за виключенням селекційних ліній СЛ 11-213 та СЛ 10-37 де його значення було 35,6% та 37,1% відповідно. При порівнянні показників генотипового ефекту серед сортів і селекційних ліній в умовах ІР НААН та ОДДС, ми можемо виділити сорт Гайдук і селекційну лінію СЛ 10-132 генотиповий ефект яких в обох точках дослідження мав високі значення. Коефіцієнт регресії досліджуваних зразків коливався від 0,4 до 1,6. При цьому незмінним незалежно від точки випробування він залишився лише у сортів Отаман (1,2) та Світ (0,8). У всіх інших зразків показник коефіцієнту регресії значно різнився.

Висновки. Таким чином проведена оцінка як сортів, так і селекційних ліній у екологічному випробуванні показала що селекція гороху в Інституті рослинництва імені В.Я. Юр’єва має значний потенціал для створення сортів добре пристосованих як для умов східної частини, так і для умов Півдня, а екологічне випробування залишається дієвим інструментом для оцінки створеного селекційного матеріалу і добору зразків з максимальним рівнем реалізації генетичного потенціалу за конкретним комплексом чинників довкілля