Мінливість кількісних ознак озимого тритікале в умовах центрального регіону Білорусі

Анотація

Мета. Оцінити мінливість кількісних ознак озимого тритікале, яке вирощується за звичайною та інтенсивною технологією в умовах Білорусі.

Матеріали і методи. Об’єктом дослідження були 30 сортів і перспективних зразків озимого гексаплоїдного тритікале (X Triticosecale Wittm. & A. Camus, 2n=42) вітчизняної та закордонної селекції (Польща, Україна, Росія) з розсадника конкурсного сортовипробування. Зразки щорічно тестували на дослідних полях науково-практичного центру Національної академії наук Білорусі по землеробству за звичайною та інтенсивною технологією вирощування. При інтенсивному рівні вирощування застосовували додаткову дозу азотних добрив, мікроелементи (Cu, Mn), регулятори росту та фунгіциди. Площа ділянки – 10 м², повторення – трьохкратне, розміщення ділянок рандомізоване, норма висіву 4,5 млн схожого насіння на гектар, період спостереження – 2011–2020 рр.

Визначено врожайність, кількість та масу зерен основного колоса, натуру і масу 1000 зерен. Вміст в зерні сирого протеїну, клейковини та крохмалю визначали методом ближньої інфрачервоної спектроскопії. Статистичну обробку даних проводили за Доспеховым Б.А.

Обговорення результатів. У статті представлено результати багаторічного вивчення кількісних ознак сортів і зразків озимого тритікале, вирощених в ґрунтово-кліматичних умовах центрального регіону Білорусі за звичайною та інтенсивною технологією. Показано ступінь впливу рівня інтенсифікації на врожайність, елементи продуктивності та якість зерна тритікале.

Висновки. Максимальною стабільністю характеризувалися показники озимого тритікале «натура зерна» та «вміст сирого крохмалю»; мінімальною – «вміст клейковини» та «врожайність». Застосування додаткових прийомів інтенсифікації змінювало абсолютні значення кількісних ознак, але не мало суттєвого впливу на рівень їх мінливості