Стратегічні напрями збільшення виробництва зернобобових культур в Україні

Анотація

Мета. Метою дослідження було обґрунтування необхідності суттєвого збільшення посівів зернобобових культур в Україні на основі аналізу харчових і кормових показників їх насіння, впливу на якість ґрунту та навколишнє середовище.

Матеріали і методи. Польові – визначення показників росту та розвитку рослин, елементів насіннєвої продуктивності; біометричні та вимірювально-вагові – встановлення врожайності та загальної біомаси; біохімічні – визначення вмісту протеїну, олії та інших хімічних складових насіння; статистичні – варіаційний, регресійний та дисперсійний аналіз.

Обговорення результатів. Значна продовольча цінність насіння зернобобових визначається високим вмістом високоякісного білку, ізофлавонів, важливих для життя мікроелементів. Воно виділяється високими смаковими якостями, швидко набухає та розварюється, має приємний аромат. Ця група культур здатна фіксувати азот із повітря, забезпечувати ним власні потреби та залишати значну його кількість в ґрунті для наступних в сівозміні культур. Зернобобові потрібно розглядати в системі сівозмін спільно з озимою пшеницею як парові культури. Їх синергічний вплив на наступні в сівозміні культури пояснюється особливістю мікрофлори прикореневої зони, де зосереджені симбіотичні та вільноживучі бактерії.

Висновки. Проведені спостереження свідчать про необхідність нарощування посівів гороху, нуту і сочевиці в Україні, так як для цього є всі необхідні умови – адаптовані до недостатньої кількості вологи сорти, напрацьована технологія їх вирощування, позитивний досвід одержання високої врожайності