Мінливість і генетичний контроль тривалості міжфазного періоду сходи-колосіння у ячменю ярого в умовах недостатнього зволоження

Анотація

Мета досліджень. Визначення мінливості та генетичного контролю тривалості міжфазного періоду сходи–колосіння ячменю ярого в умовах недостатнього зволоження, теоретичне обґрунтування покоління добору при діалельній схемі схрещування сортів різних селекційних установ та екологічних типів, що вирішує завдання по скороченню селекційного процесу ячменю ярого.

Матеріал і методи. Дослідження проводили на Донецькій державній сільськогосподарській станції НААН України. В 2018–2019 рр. виконано гібридизацію, по кожній комбінації отримано більше 150 зерен. В 2019–2020 рр. закладено польовий дослід в оптимальні строки, висіяно сорти та гібриди за схемою P₁ F₁ P₂ , довжина рядка 1,5 м. касетною сівалкою СКС-6-10, площа живлення 10х20см, повторність – триразова, попередник – чорний пар.

Біометричний аналіз отриманих результатів проведено за програмою ППП ОСГЄ «EliteSystems gr.», розробленою ІР ім. В.Я. Юр'єва НААНУ. На основі генетичного аналізу  визначено наступні параметри Хеймана.

Обговорення результатів. Тривалість міжфазного періоду сходи–колосіння у сортів в 2019 р. варіювала в межах 42,8–49,1 доби. У гібридів першого покоління цей міжфазний період значно варіював від схрещування сортів різних екотипів.

Достовірний вплив варіанс СКЗ, ефекти алельної та неалельної взаємодії є вищими в менш сприятливий рік, 18% проти 14,5%. За аналізом гібридних комбінацій материнський ефект, при якому збільшується термін колосіння, установлено в гібридних комбінаціях Партнер/Командор, Командор/Баскак, Богун /Баскак, Богун/Командор. Серед сортів скорочують строки колосіння Баскак та Сварожич, подовжують – Командор і Богун, у останнього ефекти ЗКЗ є найбільш вираженими.

Перевірка однорідності різниці Wr–Vr через критерій t не виявила епістатичної взаємодії ( t = 0,21 і 0,10 незначуще). Лінія регресії проходить вище початку координат, що вказує на провідну роль домінування в генетичному контролі терміну періоду сходи–колосіння. Це підтверджується показником середнього ступеню домінування (П6 = 0,76 і 0,79). Розбіг точок сортів вздовж лінії регресії є значним, що вказує на диференціацію генотипів за наявністю домінантних та рецесивних генів.

У 2019 році в домінантній зоні опинилися сорти Партнер і Командор, в рецесивній – Баскак, Сварожич і Богун. У 2020 році – в рецесивній зоні сорти Сварожич, Командор, сорт Богун перемістився із рецесивної зони в домінантну. В цілому розташування сортів уздовж лінії регресії є відносно стабільним. У локусах, які проявляють домінування, добуток частот позитивних і негативних алелей асиметричний, а відношення загальної кількості домінантних генів до загальної кількості рецесивних, виходячи із параметрів більше одинці, вказує на перебільшення перших. У генетичному контролі міжфазного періоду сходи–колосіння фіксується неповне внутрішньолокусне домінування та адитивність між локусами.

Висновки. За вихідні компоненти було використано сорти різних селекційних установі екотипів з урахуванням їх конкункурентності за продуктивністю. Серед схем схрещування перевагу надано діалельній, так як вона дозволяє отримати всебічну комбінаторику генетичної інформації компонентів. Сукупність гібридів F₁ і батьківських сортів надає типове розщеплення. Починаючи добори, маємо уявлення про спадковість ознаки та змогу визначитися, з якого покоління його починати.

Позитивні значення коефіцієнтів кореляції між Wr + Vr та Хр (П3 = 0,32 ± 40 та 0,52 ± 0,32 свідчать про стабільність генетичних систем, детермінуючих міжфазний період сходи–колосіння ячменю, недостовірний зв'язок вказує на спрямованість домінування, тобто скорочувати аьо подовжувати тривалість можуть як домінантні, так і рецесивні гени. Контроль ознаки здійснюється однією генетичною системою, добір можливий як на основі домінантних, так і рецесивних алелей. Перевагу доцільно надавати рецесивним алелям, тому що їх прояв можливий в F₂.

За джерело короткого міжфазного періоду сходи–колосіння рекомендується використовувати сорт Сварожич, а джерело тривалого періоду – Богун