Лабораторна схожість та енергія проростання зерна пшениці спельти залежно від удобрення і тривалості зберігання

Анотація

Пшениця спельта є перспективною культурою для переробки, оскільки цінні мікронутрієнти рівномірно розподілені в зернівці, тоді як у сучасних сортів пшениці м’якої вони знаходяться в оболонці, алейроновому шарі та зародку. Білок її відрізняється вищим вмістом гліадину та нижчим глютеніну, що робить клейковину слабкою, проте вона краще засвоюється організмом людини.

Мета і задачі дослідження: оцінити схожість та енергію проростання зерна пшениці спельти залежно від виду, доз і строків застосування азотних добрив і тривалості зберігання.

Матеріали і методи. Дослідження проводили у лабораторії «Оцінки якості зерна та зернопродуктів» кафедри технології зберігання і переробки зерна Уманського національного університету садівництва. Вивчали сорт пшениці спельти озимої Європа, ориманий гібридизацією Triticum aestivum L. / Triticum spelta L. Для удобрення використовували аміачну селітру, сульфат амонію, суперфосфат гранульований, калій хлористий.

Обговорення результатів. У результаті дослідження встановлено, що до зберігання енергія проростання зерна становила 87–90 % залежно від варіанту удобрення. Застосування азотних добрив істотно підвищувало цей показник порівняно з ділянками без добрив. При зберіганні впродовж 30 і 90 діб енергія проростання була найбільшою і становила 98–99 %. При подальшому зберіганні цей показник істотно зменшувався. Найменшим був за внесення P₆₀K₆₀ і становив 95 % при зберіганні впродовж 180 діб, 92 – 270 діб, 87 % – 360 діб.

До зберігання і впродовж зберігання зерна пшениці спельти впродовж 30 й 90 діб цей показник становив 99 % і не змінювався залежно від удобрення. Найменшими показниками лабораторної схожості характеризувалось зберігання зерна впродовж року 81–84 % залежно від удобрення. Найбільшим цей показник був за внесення P₆₀ + N₁₂₀ і становив 84 %, а найменшим у варіанті без добрив та за внесення N₆₀ S₇₀ + N₆₀.

Висновки. Встановлено, що енергія проростання пшениці спельти найвища за зберігання впродовж 30–180 діб (96–99 %). Найбільше на цей показник впливає застосування азотних добрив. Після 360 діб зберігання зерна енергія проростання знижується до 87–91 % залежно від виду і строків застосування азотних добрив. Лабораторна схожість зерна пшениці спельти на рівні 97–99 % зберігається від збирання врожаю до його зберігання впродовж 180 діб. За умови зберігання зерна пшениці спельти у герметичних умовах без контролювання температури цей показник знижується до 81–84 % залежно від удобрення після зберігання впродовж 360 діб