Продуктивність вусатих сортів гороху залежно від фону живлення в умовах східного Лісостепу України

Анотація

Мета дослідження – встановити вплив системи основного удобрення в сівозміні на врожайність і якість зерна вусатих сортів гороху в умовах східної частини Лісостепу України.

Матеріали і методи. Дослідження проводили протягом 2016–2020 рр. у стаціонарній дев’ятипільній зерно-паро-просапній сівозміні ІР ім. В.Я. Юр’єва НААН. Ґрунт – чорнозем типовий середньогумусний слабковилужений. Об’єктом дослідження були сім сортів гороху вусатого типу – Девіз, Царевич, Отаман, Оплот, Корвет, Гайдук и Малахіт. Схема досліду включала три фони удобрення: 1 – сівозмінний (без добрив); 2 – органічний фон; 3 – органо-мінеральний (післядія гною + N₃₀P₃₀K₃₀ в основне внесення). Технологія вирощування – загальноприйнята для зони. Статистичну обробку експериментальних результатів проводили за дисперсійним аналізом.

Обговорення результатів. У нестабільних погодних умовах 2016–2020 рр. на сівозмінному фоні (без добрив) найвищий рівень урожайності забезпечили сорти Царевич (2,33 т/га), Гайдук (2,28 т/га) і Оплот (2,27 т/га), що на 0,19–0,25 т/га вище стандартного сорту Девіз. Залежно від року досліджень максимальна урожайність цих сортів коливалася в межах 3,04–3,21 т/га, мінімальна – 0,77–0,88 т/га, а розмах варіації становив 2,27–2,38 т/га. На органічному фоні врожайність цих сортів (2,75–2,77 т/га) перевищували стандарт у середньому на 0,43–0,45 т/га, а в порівнянні з неудобреним фоном прибавка врожайності у зазначених сортів склав 0,44–0,45 т/га або 18,9–21,5 %.

Найбільш високою була врожайність (3,04–3,07 т/га) і прибавку (0,77–0,84 т/га) забезпечили сорти Царевич, Гайдук і Оплот на органо–мінеральному фоні, що свідчить про їх хорошу реакцію на підвищений фон живлення та придатність до вирощування за інтенсивною технологією. Середньорічна максимальна врожайність зазначених сортів становила 4,16–4,39 т/га,, мінімальна – 1,27–1,51 т/га, а розмах її варіювання був найвищий – від 2,79 до 2,89 т/га. Найменший приріст урожайності на органо–мінеральному фоні удобрення одержано у сортів Малахіт і Корвет –0,47 та 0,56 т/га відповідно. При цьому розмах варіації врожайності за роками був найменшим – 2,43–2,44 т/га.

Найкращі погодні умови за вегетаційний період для досліджуваних сортів склалися у 2016, 2017 та 2020 рр., що забезпечило найвищий рівень середньої врожайності по фонах: без добрив – 2,70–2,72 т/га, органічному – 2,87–3,23 т/га, органо–мінеральному – 3,14–3,83 т/га. В найбільш несприятливих умовах 2019 з. незалежно від фону живлення більш стійкими до посухи були сорти Царевич і Отаман. При цьому середня врожайність сортів на неудобреному фоні составила 0,81 т/га, а на органічному та органо-мінеральному було одержано істотні надбавки зерна – відповідно 0,39 т/га та 0,48 т/га.

Висновки. У середньому за 2016-2020 рр. найкраще реагували на внесення добрив сорти Царевич та Гайдук, надбавки зерна яких до контролю були стабільно високими – відповідно 0,44 і 0,47 т/га на фоні післядії гною та 0,84 і 0,79 т/га – за додаткового внесення N₃₀P₃₀K₃₀. За роки досліджень у середньому по сортах органічний та органо–мінеральний фони живлення забезпечили істотний приріст урожайності – відповідно на 0,38 та 0,69 т/га, при врожайності на контролі 2,21 т/га.

Виявлена відмінність якості зерна залежно від сорту та фону живлення. Найвищу білковість зерна забезпечили найменш урожайні сорти Корвет і Малахіт із показниками відповідно 24,09 і 23,35 % на контролі та 24,63 і 23,39 % – на органо-мінеральному фоні удобрення. Встановлена можливість одночасного зростання врожайності та вмісту білка в зерні сорту Гайдук. Найбільш істотний валовий збір білка одержано на органо-мінеральному фоні у сортів Гайдук, Оплот і Царевич (0,682–0,689 т/га) з приростом 16,8–17,8 % до стандартного сорту Девіз. Підвищення валового збору білка з гектара у більшості сортів залежало від рівня їх врожайності, ніж від вмісту білка в зерні