Оцінка вихідного матеріалу соняшника за селекційно цінними ознаками

Анотація

Мета дослідження. Визначення селекційних та основних корисних господарських ознак самозапилених ліній соняшника в умовах східної частини Лісостепу України.

Матеріали і методи. Вихідним матеріалом для дослідження були 14 самозапилених ліній соняшника різного генетичного походження. Польові і лабораторні дослідження проведено за загальноприйнятими методиками. Життєздатність пилку фертильних ліній соняшника визначали тетразольним методом.

Обговорення результатів. Серед досліджуваних генотипів соняшника було виділено п’ять генотипів: Сх808А/Х1002Б, Сх808А, Х785В та Х06135В, які в умовах східного Лісостепу України мали найвищі показники продуктивності кошика в межах 30,0–57,8 г (1,7–3,3 т/га). Підтверджено результати інших науковців щодо відмирання листя та відсутності кореляції між ознаками висоти, ІЛП та продуктивності (r=0,05; -0,11; -0,13 відповідно). Відмічається, що ІЛП має важливе значення для формування олійності насіння та має з нею негативну кореляцію r=-0,57. За періодом розвитку сходи-цвітіння найменш тривалий період розвитку має лінія Сх808А – 60 діб, а найбільш тривалий ХНАУ1133В – 75 діб. Отримані лінії соняшника методом мутагенезу мають низькі показники врожайності (0,5 т/га). За показником життєздатності пилку виділено лінію Х06134В, яка продукує найбільшу кількість життєздатного пилку – 64,5 %

Висновки. Визначено особливості росту і розвитку ліній соняшника в умовах східної частини Лісостепу України. Проведено оцінку основних селекційних та корисних господарських ознак ліній соняшника. За результатами дослідження виділено генотипи Сх808А/Х1002Б, Сх808А, Х785В і Х06135В з найкращими показника продуктивності та якості. Виділено генотип Х06134В, що продукує найбільшу кількість життєздатного пилку.