Закономірності мінливості врожайності та якості насіння сої залежно від упливу гідротермічних чинників навколишнього середовища

Анотація

Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є встановлення закономірностей упливу гідротермічного режиму довкілля на показники врожайності та якості насіння сої у східному Лісостепу України, визначення мінливості ознак під впливом чинників середовища.

Матеріали і методи дослідження. Матеріалом були сорти та селекційні номери конкурсного сортовипробування 2008–2018 рр. у кількості від 60 до 153 зразків. Технологія вирощування типова для зони, повторність–чотириразова, площа ділянки 25 м². Залежність мінливості ознак урожайності і якості насіння сої від гідротермічних чинників визначали за допомогою кореляційного аналізу та методу математичного моделювання.

Обговорення результатів. За період вегетації найбільш тісний зв’язок урожайність насіння сої мала із відносною вологістю повітря (r=0,712) та сумою опадів (r=0,468). Між урожайністю і середньою температурою повітря встановлено неістотний негативний зв’язок (r=-0,266). Із сумою ефективних температур урожайність не мала зв’язку (r=0,081). Найменший рівень урожайності (0,40–0,60 т/га) спостерігається при максимальних значеннях середньої температури (20,0 ^оС) і відносної вологості повітря (52 %). Зростання відносної вологості повітря до 64 % при максимальній температурі призводить до підвищення врожайності до рівня 1,40–1,60 т/га. При мінімальній відносній вологості повітря, зростання температури суттєво зменшує врожайність – від 1,40–1,60 т/га до 0,40–0,60 т/га. Найвища врожайність, згідно математичної моделі, досягалась при сполученні середнього рівня температури (18,0–18,5 ºС) і високого рівня відносної вологості повітря (64 %). Урожайність насіння визначала збір білка та олії з 1 га (r=0,994), не мала істотного зв’язку з вмістом білка (неістотний r=-0,106) і мала слабкий негативний зв’язок із умістом олії (r=-0,220) та сумарним умістом білка і олії (r = -0,192). Між умістом білка і олії зафіксована середня негативна кореляція (r = -0,403). Сумарний уміст білка та олії в насінні визначається вмістом білка (r = 0,948) і не залежить від умісту олії (r = -0,091). Уміст білка мав середній негативний зв’язок із відносною вологістю (r = -0,582) та середньою температурою повітря (r = -0,437) та слабкий зв’язок із сумою опадів (r = -0,213). Уміст олії в насінні мав позитивні зв’язки із середньою температурою за період вегетації (r = 0,435) та відносною вологістю повітря (r = 0,376). Збір білка та олії не залежав від умісту білка (неістотний r = -0,006) і має негативну кореляцію із умістом олії (r = -0,223). На сумарний вміст в насінні білка і олії негативно впливали відносна вологість (r = -0,502) та середня температура повітря (r = -0,325) і сума опадів (r = -0,175). Збір білка і олії, як і врожайність, позитивно корелював із чинниками зволоження – відносною вологістю повітря (r = 0,686) та сумою опадів (r = 0,603), і мав негативний зв’язок із термічними факторами – середньою температурою повітря (r = -0,706) та сумою ефективних температур (r = -0,362). Установлено певні відмінності кореляцій між чинниками довкілля та господарськими ознаками загалом за весь період вегетації та окремо за першу (квітень–червень ) та другу (липень–вересень) половини періоду вегетації сої.

Висновки. Визначено провідну роль відносної вологості повітря у формуванні врожайності сої. Залежність урожайності від суми опадів за період вегетації була середньою, роль опадів зростала у першій половині вегетації (r = 0,525) порівняно із другою половиною (r = 0,342). Між урожайністю та середньою температурою повітря спостерігався середній негативний зв’язок (r = -0,666), як і між урожайністю та сумою ефективних температур за період вегетації (r = -0,373). Між умістом білка і олії була середня негативна кореляція (r = -0,403). Сумарний уміст білка та олії в насінні визначається вмістом білка (r = 0,948) і не залежить від умісту олії (r = -0,091). Збір білка та олії не залежав від умісту білка (r = -0,006) і мав негативну кореляцію із умістом олії (r = -0,223). На сумарний вміст у насінні білка і олії негативно впливали відносна вологість (r = -0,502), середня температура повітря (r = -0,325) і сума опадів (r = -0,175). Збір білка і олії позитивно корелював із відносною вологістю повітря (r = 0,686) та сумою опадів (r = 0,603) і мав негативний зв’язок із середньою температурою повітря (r = -0,706) та сумою ефективних температур (r = -0,362). Побудовано математичну модель залежності врожайності сої від гідротермічних умов довкілля.