Адаптивність озимої м’якої пшениці за параметрами екологічної пластичності та стабільності

Анотація

Мета і задачі дослідження. Мета полягала у визначенні адаптивності озимої м’якої пшениці за параметрами екологічної пластичності та стабільності за оцінкою врожайності, виділення високоврожайних джерел, адаптованих до умов східної частини лісостепу України.

Матеріали та методи дослідження. Матеріалом дослідження були 29 зразків озимої м’якої пшениці (Triticum aestivum L.) походженням з дев’яти країн, у т. ч. 14 середньорослих зразків та 15 короткостеблих. Вивчення зразків та визначення їхньої адаптивної здатності проводили за відповідними методиками.

Обговорення результатів. У результаті дослідження визначено, що генотиповий ефект (ε_i) за врожайністю у групі середньорослих зразків був у межах від 0,08 до 3,88, а короткостеблих – від 0,11 до 5,64. Кращі показники адаптивності (сума рангів 2) серед середньорослих сортів за параметрами екологічної пластичності та стабільності у поєднанні з високою врожайністю мають вітчизняні генотипи Гайок (ε_i = 2,24; R_i = 0,97) та МІП Лада (ε_i = 0,90; R_i = 0,92) (UKR), а серед короткостеблих (сума рангів 3) – МІП Валенсія (ε_i = 0,11; R_i = 0,67) (UKR) та Patras (ε_i = 1,38; R_i = 1,18) (DEU). Високим рівнем морозостійкості (7 балів) відзначилися Диво та Оптима одеська (UKR).

Висновки. У результаті проведених досліджень визначено, що найвищий генетичний потенціал адаптивності у поєднанні з високою врожайністю мають середньорослі вітчизняні генотипи Гайок та МІП Лада (UKR), які є цінним вихідним матеріалом для створення високоадаптивних та перспективних сортів озимої м’якої пшениці до умов східної частини Лісостепу України.