Основні аспекти міжрегіонального трансферу селекційно-насінницьких інновацій з експортним потенціалом

Автор(и)

  • Д. К. Єгоров Інститут рослинництва ім. В.Я. Юр’єва НААН, Україна Автор
  • Н. Ю. Єгорова Інститут рослинництва імені В.Я.Юр’єва НААН, Україна Автор
  • О. В. Ульянченко Інститут рослинництва імені В.Я.Юр’єва НААН, Україна Автор
  • М. В. Капустян Інститут рослинництва імені В.Я.Юр’єва НААН, Україна Автор
  • I. O. Кравченко Інститут рослинництва імені В.Я.Юр’єва НААН, Україна Автор
  • І. В. Токар Інститут рослинництва імені В.Я.Юр’єва НААН, Україна Автор
  • Г. П. Сарапін Інститут рослинництва імені В.Я.Юр’єва НААН, Україна Автор
  • М. Д. Бордун Інститут рослинництва імені В.Я.Юр’єва НААН, Україна Автор

DOI:

https://doi.org/10.30835/2413-7510.2022.261005

Ключові слова:

селекційно-рослинницькі інновації з експортним потенціалом, трансфер, насіннєва галузь, зернове виробництво, міжрегіональні ринкові відносини

Анотація

Мета. Вивчення та обґрунтування основних аспектів міжрегіонального трансферу селекційно-рослинницьких інновацій з експортним потенціалом, синергічної взаємодії науки, освіти та товаровиробництва для більш стрімкого інноваційного розвитку регіонів країни.

Матеріал та методи. Методами досліджень були діалектичний, абстрактно-логічний, монографічний, розрахунково-конструктивний, економіко-статистичний, графічного моделювання та інші. Дослідження базувалися на Законах України, нормативних актах та інструктивних положеннях з питань ринкових відносин в аграрному секторі та галузі насінництва; статистичних даних та звітів базових господарств інституту. 

Обговорення результатів. Для своєчасного трансферу у виробництво більш адаптованих сортів, гібридів та батьківських компонентів було проведено аналіз кількості зразків ІР імені В.Я.Юр’єва НААН у Державному реєстрі сортів рослин, придатних до поширення в Україні на 2021 рік. У результаті виявлено, що в 2021 р. кількість зразків основних сільгоспкультур селекції інституту в порівнянні з 2017 р. зменшились на 15 одиниць, при цьому протягом цих років більшість селекційних інновацій користується попитом у товаровиробників зернової галузі.

Тобто гострої необхідності для створення якомога більшої кількості нових сортів не виникає, а процес упровадження селекційних інновацій у виробництво проходить поступово, з урахуванням побажань товаровиробників та змін у ринковому середовищі. Зокрема, найбільш конкурентоспроможними сортами озимої пшениці є Розкішна, Шулиндінка, Гармоніка, Запашна, Досконала та Здобна, жита – сорт Стоір і гібриди Сатурн та Юпітер, озимого тритикале – Ад 256, Амос, Ніканор та Букет.

Аналіз реалізації насіння вищих репродукцій озимих культур у середньому за 2017–2021 рр. вказує на поступове його перевиробництво, адже питома вага продажу цього насіння становить від 60 до 85%.

Стосовно виробництва та реалізації ярих зернових, зернобобових та круп’яних культур визначено, що найбільшим попитом у користувачів зернової продукції користуються сорти гороху, проса та ярого ячменю (частка реалізації становить 74%, 69% та 60% відповідно). Найбільш конкурентоспроможними сортами гороху є Оплот та Гайдук, ярого ячменю – Модерн, Авгур та Аграрій, ярої пшениці – Спадщина та Улюблена, проса – Константинівське, Вітрило та Козацьке.

Висновки.Таким чином, результати дослідження за період 2017–2021 рр. вказують на доцільність своєчасного трансферу селекційно-рослинницьких інновацій з експортним потенціалом (сортів, гібридів та батьківських компонентів), що є важливим для наукового обґрунтування обсягів виробництва насіння по кожній відповідній репродукції та є орієнтиромдлястворення більш прибуткового сорту або гібриду з найкращим генетичним та експортним потенціалом.

 

Завантаження

Опубліковано

2022-07-08

Номер

Розділ

РОСЛИННИЦТВО, НАСІННИЦТВО І НАСІННЄЗНАВСТВО

Статті цього автора (цих авторів), які найбільше читають

1 2 > >>